англіканець

АНГЛІКА́НЕЦЬ, нця, ч.

Той, хто сповідує англіканство.

У 1903 р. англіканська церква зробила пропозицію Царгородському Патріарху щодо взаємного причастя, щоб англіканець міг отримати причастя від православного священика і, навпаки, православний – від англіканської духовної особи (з наук.- попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. англіканець — англіка́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. англіканець — -нця, ч. Прибічник англіканства. Великий тлумачний словник сучасної мови