анемон
АНЕМО́Н, а, ч., АНЕМО́НА, и, ж.
Трав'яниста рослина родини жовтецевих з квітками різного забарвлення; вирощується як декоративна.
[Іфігенія:] Підуть в гай аргоськії дівчата Зривати анемони та фіалки (Леся Українка);
Анемона – одна з ранньовесняних рослин, дуже поширених у листяних лісах серед кущів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me