анемон

АНЕМО́Н, а, ч., АНЕМО́НА, и, ж.

Трав'яниста рослина родини жовтецевих з квітками різного забарвлення; вирощується як декоративна.

[Іфігенія:] Підуть в гай аргоськії дівчата Зривати анемони та фіалки (Леся Українка);

Анемона – одна з ранньовесняних рослин, дуже поширених у листяних лісах серед кущів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me