аноксемія
АНОКСЕМІ́Я, ї, ж., мед.
Відсутність кисню в крові.
У повоєнний період з'явились дослідження аноксичних станів токсичного генезу, котрі дозволили встановити роль аноксемії у патогенезі отруєнь низкою отрут (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me