1. Словник української мови у 20 томах

анормальний

АНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який відхиляється від загальної норми; ненормальний.

Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анормальний — анорма́льний (від а... і нормальний) незвичний, неправильний, з відхиленням від норм моралі, правил. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. анормальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  3. анормальний — Ненормальний, несвій, виродок, звироднілий, збочений, хворобливий, скалічений, див. анаморфічний, дегенерат, ідіот, дурак Словник чужослів Павло Штепа
  4. анормальний — анорма́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. анормальний — -а, -е. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. анормальний — Анормальний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. анормальний — АНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який відхиляється від загальної норми; ненормальний. Страх! Прищеплений дитині, виплеканий анормальними умовами суспільними, він стає чіпкою пошестю (Коцюб., І, ІУ55, 150). Словник української мови в 11 томах