аноскопія

АНОСКОПІ́Я, ї, ж., мед.

Метод інструментального дослідження прямої кишки за допомогою аноскопа.

Аноскопія відіграє важливу роль у виявленні кровоточивих внутрішніх гемороїдальних вузлів (з наук. літ.);

Іноді тріщини прямої кишки виникають у результаті грубих маніпуляцій при проведенні аноскопії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аноскопія — -ї, ж. Метод дослідження заднього проходу шляхом безпосереднього огляду або огляду за допомогою ректального дзеркала. Великий тлумачний словник сучасної мови