анотувати

АНОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Складати анотацію.

Анотувати монографію.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анотувати — анотува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. анотувати — Переказувати, переказати, попереказувати, переповідати, переповісти, попереповідати, див. цитувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. анотувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Складати анотацію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. анотувати — АНОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Складати анотацію. Словник української мови в 11 томах