антидержавник
АНТИДЕРЖА́ВНИК, а, ч.
Противник державності.
Вбачаючи у народі “єдиного героя історії”, що пов’язує історичні періоди “в одну цілість”, Михайло Грушевський не був антидержавником, не збавляв “ціни держави як культурної поступової форми” (з наук. літ.);
Виборці повинні не допустити у вищий законодавчий орган держави антидержавників, які намагаються забрати у нас свободу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антидержавник — антидержа́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови