антидоти

АНТИДО́ТИ, ів, мн. (одн. антидо́т, у, ч.).

Засоби, які припиняють або послаблюють дію отрути на організм.

Високоефективний антидот унітіол широко застосовується при отруєннях арсеном, ртуттю, свинцем, а також при захворюваннях печінки, нервової системи, шкіри (з наук. літ.);

Не міг дійти [лікар], що се за отрута; різні антидоти, які їй [Ользі] завдавав [давав], не помагали (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антидоти — -ів, мн. Лікарські препарати, що їх застосовують для знезараження отрути, яка потрапила в організм; протиотрута. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. антидоти — антидо́ти (грец. άντίδοτον, букв. – проти даване) протиотрути, препарати для лікування отруєнь. Словник іншомовних слів Мельничука