1. Словник української мови у 20 томах

антиквар

АНТИКВА́Р, а, ч.

Продавець або любитель старовинних і цінних картин, книжок та інших предметів.

Неоціненну знахідку – документи-оригінали про заслання Т. Г. Шевченка в далекий Закаспійський край – Д. І. Яворницький дістав 1905 року в завзятого антиквара Ф. С. Романовича (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антиквар — антиква́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. антиквар — [антиеквар] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. антиквар — -а, ч. 1》 Продавець старовинних картин, книжок та інших цінних предметів. 2》 заст. Про людину, яка любить збирати старовинні речі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. антиквар — антиква́р (лат. antiquarius, від antiquus – старовинний) знавець або продавець старовинних речей, картин, книг. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. антиквар — Антиква́р, -ра, -рові; -ва́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. антиквар — АНТИКВА́Р, а, ч. 1. Продавець старовинних картин, книжок та інших цінних предметів. 2. заст. Про людину, що любить збирати старовинні речі. Словник української мови в 11 томах
  7. антиквар — рос. антиквар (латин. antiquari-us, від antiquus — старовинний) — знавець або продавець старовинних речей, картин, книг. Eкономічна енциклопедія