антилогізм

АНТИЛОГІ́ЗМ, у, ч.

1. філос. Несумісність категоричного силогізму із запереченням його висновків.

У І. Канта антилогізм є логічною утопією, чимось неможливим для людського духу, нездійсненним завданням для мислення (з наук. літ.).

2. лінгв. Спосіб найменування осіб чи речей, який порушує логічні закони.

Антилогізми у мові фіксують факти найменування особи чи речі, прямо протилежні щодо осмисленої їхньої оцінки (з наук. літ.).