антиномічний

АНТИНОМІ́ЧНИЙ, а, е, філос.

Стос. до антиномії.

Природа має парадоксальні антиномічні властивості, де співіснують протилежні і взаємовиключні способи буття (з наук. літ.);

У цілковитій згоді з візантійським антиномічним мисленням особа майстра ікони дуже високо цінувалася, хоча водночас це був раб, маріонетка, виконавець вищої волi (із журн.).