антиобліднювач

АНТИОБЛІ́ДНЮВАЧ, а, ч., техн.

Засіб, що запобігає обледенінню поверхонь літальних апаратів під час польоту, ліній електропередач і зв'язку і т. ін.

В авіації використовують механічні, хімічні, теплові та комбіновані антиобліднювачі (з наук.-попул. літ.);

Боротьба з обледенінням дротів здійснюється трьома способами – механічним, тепловим та за допомогою антиобліднювачів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антиобліднювач — антиоблі́днювач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови