антипепсин

АНТИПЕПСИ́Н, у, ч., біол.

Речовина, що входить до складу шлункового соку і протидіє посиленому травленню.

Шлунковий слиз забезпечує не тільки механічний захист слизової оболонки, але й містить антипепсин, який захищає стінку шлунка від самоперетравлювання (з наук. літ.);

[Юрчик:] Пепсин за одним заходом може перетравити й саму шлункову оболонку. Організм проти цього бореться, виробляючи спеціальний антипепсин, що охороняє білкову тканину шлунка від цієї руйнації (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me