антиурядовий

АНТИУРЯДО́ВИЙ, а, е.

Спрямований проти певного уряду, його діяльності.

Урізування прав робітників, конфіскація отриманих земельних наділів і стягнення з селян контрибуцій викликали стихійні антиурядові виступи влітку 1918 р. (з наук. літ.);

Специфiкою британського суспiльства 1983–1984 рр. була наявнiсть, з одного боку, iдеї примирення та спiвробiтництва мiж урядом та профспiлками, а з iншого – тяжiння до активних антиурядових дiй (з наук. літ.);

Студентство українських університетів було найбільш активною і найдемократичнішою частиною суспільства. Для царського режиму це був об'єкт перманентного неспокою і антиурядових акцій (з публіц. літ.);

Протестувальники провели на площі антиурядовий мітинг (з газ.).