антиутопія
АНТИУТО́ПІЯ, ї, ж., літ.
Жанр фантастики, побудований на песимістичних уявленнях про майбутнє людства, а також художній твір цього жанру.
Українська література бідна на антиутопії. Винниченкова “Сонячна машина” і Смоличеві “Прекрасні катастрофи” не стали похмурими всесвітньовідомими пророцтвами (з наук. літ.);
Антиутопія виступає логічним розвитком утопії, формально також може бути віднесена до цього напряму (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антиутопія — антиуто́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- антиутопія — -ї, ж. Літературний твір, що зображує уявлюване майбутнє в похмурому, песимістичному світлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антиутопія — • антиутопія - різновид сучас. роману, в якому окремі тенденції розвитку суспільства подаються у негативній істор. перспективі. А. мають переважно антитехнократичне й антивоєнне спрямування, подаючи в сатир.-гротескному плані розвиток сучас. бурж. Українська літературна енциклопедія