антифон
АНТИФО́Н¹, у, ч., муз.
Спів, який виконують по черзі два хори або соліст і хор.
Церква на літургії в перший день та інші дні пасхальної Седмиці антифонами із псалмів закликає увесь світ віддати славу Господові (із журн.).
АНТИФО́Н², а, ч., спец.
Вкладка для вух із вати та марлі або особливий навушник для захисту організму від дії сильного шуму.
До засобів індивідуального захисту людини від виробничих і побутових шумів належать антифони (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антифон — Антифо́н: — спів, що виконується по черзі двома хорами або хором і солістом [30] Словник з творів Івана Франка
- антифон — антифо́н іменник чоловічого роду різновид пісноспіву Орфографічний словник української мови
- антифон — 1. Спосіб виконання піснеспівів, що полягає в почерговому співі на два хори; 2. Піснеспіви та частини піснеспівів, що їх виконують зазначеним способом, тобто антифонно; 3. Частина кафизми Псалтиря, що складається з трьох псалмів, яку на богослужіннях виконують антифонно Словник церковно-обрядової термінології
- антифон — (від гр. antiphonos — той, що звучить у відповідь) — почерговий спів соліста і хору або двох частин хору, які наче ведуть діалог. Словник-довідник музичних термінів
- антифон — -у, ч. Спів, що виконують по черзі два хори або соліст і хор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антифон — Почерговий спів двох хорів або соліста й хору під час богослужіння Словник застарілих та маловживаних слів
- антифон — антифо́н (від грец. άντίφωνος – той, що звучить у відповідь) спів, що виконують по черзі два хори або соліст і хор. Словник іншомовних слів Мельничука
- антифон — (грец. противоголосся) у грец. церкві т. зв. піснеспіви під час богослужіння, що виконуються по черзі двома хорами, поділеними на два клироси, або солістом і хором; запровадження а. в сх. Універсальний словник-енциклопедія