антракт

АНТРА́КТ, у, ч.

1. Перерва між двома діями вистави, між відділами концерту і т. ін.

В перший же антракт я викликала його за куліси і попросила познайомити мене з його жінкою (Леся Українка);

В антракті – в залі і фойє – гарячі сперечання про виставу: одні – “за”, другі – “проти” (з мемуарної літ.);

// розм. Перерва під час якої-небудь дії, в роботі і т. ін.

Написав одне оповідання й пишу друге, в антрактах, звісно, коли серце не заважає (М. Коцюбинський);

Допитував він [генерал] мене з антрактами, висилаючи на якийсь час до іншої кімнати (В. Самійленко).

2. Музичний твір, що виконується між двома діями вистави, опери.

Невеличкий, але тепло й щиро написаний антракт до другої дії (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антракт — антра́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. антракт — (на виставі) перерва; ЖМ. павза, передих. Словник синонімів Караванського
  3. антракт — Перерва Словник чужослів Павло Штепа
  4. антракт — (від фр. entre — між і acte — дія) — 1. Перерва між актами вистави або відділами концерту. 2.Музичний вступ до дій театральної вистави. Словник-довідник музичних термінів
  5. антракт — -у, ч. 1》 Перерва між двома діями вистави, між відділами концерту і т. ін. || розм. Перерва під час якої-небудь дії, в роботі і т. ін. 2》 Музичний твір, що виконується між двома діями вистави, опери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. антракт — антра́кт (франц. entracte, від entre – між і acte – дія) 1. Перерва між діями спектаклю або відділами концерту, циркової вистави. 2. Музична п’єса, яку виконують після А., перед підняттям завіси. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. антракт — ПЕРЕ́РВА (тимчасове припинення якоїсь дії, процесу; проміжок часу, на який припиняється дія, процес), ІНТЕРВА́Л, ПРО́МІЖОК, АНТРА́КТ розм., ПЕРЕСТА́НОК діал.; ПА́УЗА (перев. у мові, звучанні); ПРОСТІ́Й (непередбачена затримка в роботі). Словник синонімів української мови
  8. антракт — Антра́кт, -ту, в -ті; -ра́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. антракт — АНТРА́КТ, у, ч. 1. Перерва між двома діями вистави, між відділами концерту і т. ін. В перший же антракт я викликала його за куліси і попросила познайомити мене з його жінкою (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах