антропоморфізм

АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, у, ч.

1. літ., філос. Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині фізичних і психічних ознак на тварин, явища природи, предмети; уособлення.

Антропоморфізм є одним з улюблених принципів побудови тропів у ідіолектах О. Олеся й П. Тичини (з наук. літ.);

Навряд чи можна погодитися з думкою, що тваринам, навіть вищим, властива та багата палітра переживань, яка є в людини. Це певний антропоморфізм, механічне перенесення на тварин людських якостей (із журн.).

2. У багатьох релігіях – уявлення бога в образі людини.

Узагальнення даних про зображення слов'янських богів, починаючи з початку і до кінця I тисячоліття, свідчить, що це були тільки початки антропоморфізму (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антропоморфізм — Уявлення божества в людському вигляді [XVIII] Він пише книгу про те, що католицизм повинен очиститися від грубого антропоморфізму, незгідного з новочасною наукою, а натомість обернутися до піддвигнення етики, чоловіколюбності і вирівняння соціальних кривд [XVIII] Словник з творів Івана Франка
  2. антропоморфізм — антропоморфі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. антропоморфізм — Людрподібність Словник чужослів Павло Штепа
  4. антропоморфізм — -у, ч. 1》 Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині фізичних і психічних ознак на тварин, явища природи, предмети; уособлення. 2》 У багатьох релігіях – уявлення бога в образі людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. антропоморфізм — УОСО́БЛЕННЯ, ПЕРСОНІФІКА́ЦІЯ, АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, ПРОЗОПЕ́Я. Персоніфікація (прозопея, уособлення) — зображення тварин або неживих предметів, при якому вони наділяються людськими почуттями, думками або мовою, — є одним з найпоширеніших художніх засобів усіх народів і в різні часи (з журналу). Словник синонімів української мови
  6. антропоморфізм — Антропоморфі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. антропоморфізм — АНТРОПОМОРФІ́ЗМ, у, ч. 1. Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині фізичних і психічних ознак на тварин, явища природи, предмети; уособлення. 2. У багатьох релігіях — уявлення бога в образі людини. Словник української мови в 11 томах