антропоцентризм
АНТРОПОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч., філос.
1. Світогляд, згідно з яким людина є центром і найвищою метою Всесвіту.
Спосіб пояснення буття через постановку в центрі уваги людини з її індивідуальним світоглядом Д. Чижевський назвав шевченківським “антропоцентризмом” (з наук. літ.).
2. перен. Прояв в об'єкті властивостей, зумовлених призначенням його для потреб людини.
Антропоцентризм мови.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антропоцентризм — антропоцентри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- антропоцентризм — -у, ч. Релігійно-ідеалістичний погляд, за яким людина є центром і найвищою метою Всесвіту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антропоцентризм — антропоцентри́зм (від антропо... і центр) релігійно-ідеалістичний погляд, за яким людина є центром і найвищою метою Всесвіту. Словник іншомовних слів Мельничука
- антропоцентризм — Погляд, згідно з яким людина є центром і метою Всесвіту; також зосередження філософських досліджень на проблемах людини. Універсальний словник-енциклопедія
- антропоцентризм — АНТРОПОЦЕНТРИЗМ — сукупність поглядів на людину як кінцеву мету світобудови та центр Всесвіту. Історично формується на ґрунті архаїчного антропоморфізму, котрий досягнув найбільшого розвитку у давньогрецьк. релігії, пізніше — у християнстві. Філософський енциклопедичний словник