анігіляція
АНІГІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., фіз.
Один із видів перетворення елементарних частинок, який відбувається при зіткненні частинки з її античастинкою.
При анігіляції частинка та античастинка зникають, перетворюючись на інші частинки, число і сорт яких визначаються законами збереження. Наприклад, при малих енергіях зіткнення в процесі анігіляції пари електрон–позитрон виникають фотони, а при анігіляції пари нуклон–антинуклон – в основному пі-мезони (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- анігіляція — анігіля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- анігіляція — Винища, знища, вигуба, вибава Словник чужослів Павло Штепа
- анігіляція — -ї, ж. Взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- анігіляція — анігіля́ція (від лат. ad – до і nihil – ніщо) взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки. Напр., внаслідок взаємодії електрона з позитроном може утворитися два фотони. Словник іншомовних слів Мельничука
- анігіляція — АНІГІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки. При анігіляції частинок речовини й антиречовини їхня енергія переходить кінець кінцем в енергію випромінювання (Знання.., 5, 1966, 10). Словник української мови в 11 томах