1. Словник української мови у 20 томах

ані-ні

АНІ-НІ́, част. запереч., розм.

Варіант повторюваної частки ні-ні, вживаний для підсилення; зовсім нічого.

– Немає тепер у мене нічого – ані-ні!.. (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ані-ні — ані-ні́ частка незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. ані-ні — ч., аж нічого, зовсім нічого. Словник синонімів Караванського
  3. ані-ні — част., розм. Варіант повторюваної заперечної частки ні-ні, вживаний для підсилення; зовсім нічого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ані-ні — Ані-ні́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ані-ні — АНІ-НІ́, част., розм. Варіант повторюваної заперечної частки ні-ні, вживаний для підсилення; зовсім нічого. — Немає тепер у мене нічого — ані-ні!.. (Мирний, II, 1954, 157). Словник української мови в 11 томах