апарат

АПАРА́Т, ч.

1. род. а. Прилад, пристрій для виконання якої-небудь роботи.

Привезли кіномеханіки апарати, стали екран лаштувати у клубі (П. Козланюк);

Ракета – найбільш швидкісний літальний апарат серед усіх інших, створених людиною (з наук.-попул. літ.).

2. род. у. Установа або сукупність установ, що обслуговують яку-небудь ділянку управління чи господарства.

Раніше він працював в апараті обкому інструктором сільгоспвідділу (І. Рябокляч);

Державний інтерес – це бюрократичний інтерес. Тому боротьба проти бюрократизму практично безадресна в тому розумінні, що він є в будь-якому апараті (з газ.);

// Працівники такої установи; штат.

Весняна пора оновлення, омолодження усього апарату, щасливий час для сильних і мужніх (В. Дрозд).

3. род. у, анат. Сукупність органів, які виконують певні функції в організмі.

У верхній частині трахеї знаходиться гортань із голосовим апаратом (з навч. літ.);

Районний лікар прийшов до висновку: старий майстер завдав своєму травному апаратові надмірної роботи (Ю. Шовкопляс).

4. род. у. Система знань (категорії, методи, засоби і т. ін.) певної науки.

Завдання дисципліни формуються виходячи з того, що при її вивченні студенти повинні вміти самостійно вибирати та коректно застосовувати різний математичний апарат при моделюванні технічних об'єктів (з навч. літ.);

Те, що називають зразковим науковим викладом, часто лякає читача страхітливою витонченістю свого наукового апарату та замудрованою мовою (із журн.).

5. род. у. Сукупність довідкової інформації та коментарів до якої-небудь наукової праці, зібрання творів і т. ін.

Бібліографічний апарат.

(1) Кома́ндно-адміністрати́вний апара́т – високопоставлені чиновники, державні працівники.

Однопартійність призводить до формування директивного командно-адміністративного апарату в економіці та інших сферах суспільного життя, розвитку кар'єризму і формалізму (з газ.);

(2) Розумо́вий апара́т – орган мислення у людини та тварин; мозок.

Знайти для неї [людини] штучну поживу надзвичайно важко: треба врахувати все – і кровообіг, .. і вібрації розумового апарату (Ю. Смолич).

△ (3) Апара́т Мо́рзе – телеграфний апарат, що передає сигнали за допомогою азбуки Морзе.

Василь Григорович низько схилився над апаратом і ніжно сказав до себе: – Мене вже не буде, не буде зовсім, скоро вже, а ти, мій апаратику, мій “Морзе” все будеш стукати, все будеш невтомно працювати... (Б. Антоненко-Давидович);

(4) Вестибуля́рний апара́т, анат. – орган у людини і хребетних тварин, який служить для координації рухів та збереження рівноваги.

Морська хвороба виникає від хитавиці судна чи літака. Хитавиця спричиняє механічні подразнення вестибулярного апарату внутрішнього вуха (з газ.);

(5) Дифузі́йний апара́т – апарат для добування розчинних речовин із подрібненої сировини методом дифузії; дифузор (у 1 знач.).

На цукрових заводах активно застосовуються дифузійні апарати безупинної дії, що періодично завантажуються і розвантажуються (з наук.-попул. літ.);

(6) Проекці́йний апара́т – те саме, що прое́ктор 2.

Призначення проекційного апарата – давати на екрані збільшене зображення світного або освітленого предмета (з навч. літ.);

(7) Спускни́й апара́т – космічний літальний апарат, признач. для спуску з гальмуванням і посадки на поверхню Землі або іншого космічного об'єкта.

Актуальним завданням є можливість урахування теплозахисного покриття в силовій схемі корпусу спускного апарата (з наук. літ.);

(8) Терко́вий апара́т – пристрій, за допомогою якого вилущують насіння з головок конюшини, льону і т. ін.

У терковому апараті коноплемолотарки насіння витирається з головок, після чого воно разом із половою попадає на решето першого очищення (з наук. літ.);

(9) Фотографі́чний апара́т – оптичний прилад, за допомогою якого одержують зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі.

Ніщо не захоплювало його глибоко; лиш одній фотографії віддавався він з дивним запалом, а його фотографічний апарат, справді дорогий і гарний, був його гордощами (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апарат — апара́т 1 іменник чоловічого роду пристрій апара́т 2 іменник чоловічого роду установа; сукупність органів Орфографічний словник української мови
  2. апарат — Механізм, прилад, пристрій; (державний) адміністрація, <�керівні> органи, номенклатура, сов. номенклатура. Словник синонімів Караванського
  3. апарат — Знаряд, знаряддя, прилад, установа, див. організація Словник чужослів Павло Штепа
  4. апарат — Аппарат — apparatus — Apparat — 1) Прилад або пристрій. 2) Метод, спосіб дослідження (математичний А., тощо). 3) Установа або сукупність працівників установи. 4). Примітки та ін. допоміжні матеріали до наукової праці. Гірничий енциклопедичний словник
  5. апарат — ч. 1》 род. -а. Прилад, пристрій для виконання якої-небудь роботи. Факсимільний апарат — пристрій, який перетворює зображення документальних копій даних у сигнали для пересилання їх крізь систему телефонного зв'язку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. апарат — А, ч. 1. Будь-який прилад. Прибери апарат — пройти неможливо. 2. Пристрій для самогоноваріння. А що, дістанем в селі старий апарат і самі гнати будем. 3. Шприц. Піди в аптеку, затарся апаратами. Словник сучасного українського сленгу
  7. апарат — (-а) ч.; крим. 1. Будь-яка машина або двигун, автомобіль, таксі. СЖЗ, 11. 2. Чоловічий статевий орган. СЖЗ, 11. 3. Шприц для ін'єкцій наркотиків. СЖЗ, 11. Словник жарґонної лексики української мови
  8. апарат — апара́т (від лат. apparatus – устаткування) 1. Прилад, пристрій (напр., телефонний А.). 2. Сукупність органів, що виконують певну життєву функцію організму (напр., дихальний А.). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. апарат — ПРИСТОСУВА́ННЯ (обладнання, предмети, за допомогою яких виконується якась робота, полегшується, спрощується якийсь процес), ПРИ́СТРІЙ розм., ПРИ́ЛАД розм., АПАРА́Т розм., УСТАНО́ВКА розм. рідше. Одведена для неї кімната була прибрана з комфортом.. Словник синонімів української мови
  10. апарат — Апара́т, -ту, -тові; -ра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. апарат — АПАРА́Т, ч. 1. род. а. Прилад, пристрій для виконання якої-небудь роботи. Запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до Гуцулії в гостину… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. апарат — рос. аппарат (латин. apparatus — устаткування) — 1. Прилад, пристрій. 2. Сукупність установ, що обслуговують певну галузь управління, господарства. 3. Сукупність працівників організації, установи, її штат. Eкономічна енциклопедія