апаратник
АПАРА́ТНИК, а, ч.
1. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.).
Старий апаратник одступив на крок убік, пропускаючи інженера в цех (Ю. Шовкопляс).
2. розм. Працівник апарату (у 2 знач.).
В Кремлі панував якщо не суцільний кавардак, то справжній вир. Відтіснивши розгублених апаратників, повсюдно ґаздували молоді .. із значками народних депутатів Росії й без них (Б. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- апаратник — апара́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- апаратник — -а, ч. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- апаратник — Апара́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- апаратник — АПАРА́ТНИК, а, ч. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.). Старий апаратник одступив на крок убік, пропускаючи інженера в цех (Шовк., інженери, 1956, 411). Словник української мови в 11 томах