апаратник

АПАРА́ТНИК, а, ч.

1. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.).

Старий апаратник одступив на крок убік, пропускаючи інженера в цех (Ю. Шовкопляс).

2. розм. Працівник апарату (у 2 знач.).

В Кремлі панував якщо не суцільний кавардак, то справжній вир. Відтіснивши розгублених апаратників, повсюдно ґаздували молоді .. із значками народних депутатів Росії й без них (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апаратник — апара́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. апаратник — -а, ч. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апаратник — Апара́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. апаратник — АПАРА́ТНИК, а, ч. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.). Старий апаратник одступив на крок убік, пропускаючи інженера в цех (Шовк., інженери, 1956, 411). Словник української мови в 11 томах