апатозавр

АПАТОЗА́ВР, а, ч., палеонт.

Викопний велетенський рослиноїдний динозавр підряду зауроподів мезозойської ери довжиною понад 20 метрів із помірно довгою шиєю і порівняно невеликою головою; бронтозавр.

Апатозавр, швидше за все, захищався хвостом і гострими кігтями, розташованими по одному на кожній з передніх кінцівок (з наук.-попул. літ.);

Апатозаври, хоча й важили близько 30 тонн, пересувались з такою ж легкістю, що й сучасні слони, і навіть могли бігати (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апатозавр — -а, ч. Рід вимерлих велетенських плазунів ряду ящіротазових динозаврів. Великий тлумачний словник сучасної мови