1. Словник української мови у 20 томах

апаш

АПА́Ш.

1. а, ч. У Франції – людина, що належить до декласованих елементів суспільства; хуліган, злодій.

Апаш паризького бульвару. Герой сумнівних авантюр (В. Еллан-Блакитний);

Але львівський батяр – це не одеський нальотчик типу Бені Крика і не паризький апаш, романтичний образ якого оспівав французький кінематограф (із журн.).

2. у знач. прикм., невідм. Відкладний, який не застібується (про комір).

Кофта з коміром апаш;

// у знач. ім., невідм., ч. Чоловіча сорочка з таким коміром.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апаш — апа́ш іменник чоловічого роду, істота хуліган Орфографічний словник української мови
  2. апаш — Опришок, харциза, див. бандит, розбійник Словник чужослів Павло Штепа
  3. апаш — -а, ч. 1》 У Франції – людина, що належить до декласованих елементів суспільства; хуліган, злодій. 2》 Чоловіча сорочка з відкритим коміром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. апаш — а́па́ш вул. 1. злодій, який живе на утриманні повії (ст)|| = злодій 2. бандит, розбійник (ст)||кримінальник Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. апаш — апа́ш (франц. apache) 1. У Франції хуліган, бандит. 2. Чоловіча сорочка з відкритим коміром. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. апаш — АПА́Ш, а, ч. У Франції — людина, що належить до декласованих елементів суспільства; хуліган, злодій. Апаш паризького бульвару. Герой сумнівних авантюр (Еллан, І, 1958, 207). Словник української мови в 11 томах