1. Словник української мови у 20 томах

апелювання

АПЕЛЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. апелюва́ти.

Сльози, благання, апелювання до амбіцій дитини аристократичного роду – все намарне. Марія рішуча і непоступлива (М. Слабошпицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апелювання — апелюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. апелювання — -я, с. Дія за знач. апелювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апелювання — Апелюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. апелювання — АПЕЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. апелюва́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. апелювання — Апелюва́ння, -ня с. Апелляція, апеллированіе. Словник української мови Грінченка