1. Словник української мови у 20 томах

аплікація

АПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Виготовлення орнаментів чи яких-небудь художніх зображень нашиванням або наклеюванням на що-небудь різнокольорових клаптиків тканини, паперу.

До поширених технік оздоблення хутряних виробів належить аплікація сап'яном чи сукном (з наук.-попул. літ.).

2. Виріб, створений таким способом.

По стінах – над ліжком.., над канапкою, де тільки можна було повісити, – килимки-аплікації (А. Головко);

На місці стіни з каміння – виникає міська кімната .. Серветочки, аплікації на стіні, вироби з черепашок на комоді (Ю. Яновський).

3. мед. Накладання на хворий орган або місце певних речовин з лікувальною метою.

Завдяки аплікаціям з глини на місцях розташування хворих органів (у ділянці серця, на шиї, животі тощо) можна позбутися болю (із журн.);

Усе ширше застосовуються в лікувальній практиці ентеросорбенти для внутрішнього вживання та аплікації з сорбентів, зокрема при травмах і опіках (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аплікація — апліка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аплікація — 1. просьба, подача 2. прилада, пристосова, ужиток Словник чужослів Павло Штепа
  3. аплікація — -ї, ж. 1》 Виготовлення орнаментів чи яких-небудь художніх зображень нашиванням або наклеюванням на що-небудь різнокольорових клаптиків тканини, паперу. 2》 Виріб, створений таким способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аплікація — • аплікація (лат. applicatio — приєднання) - включення в текст худож. твору цитати — прислів'я, відомого вислову, уривка з ін. твору (інколи у зміненому вигляді). В давній укр. л-рі А. відома як один з прийомів бароккового красномовства. Українська літературна енциклопедія
  5. аплікація — апліка́ція (від лат. applicatio – прикладання) орнамент або художнє зображення, виконані накладанням (нашиванням) на папір (тканину) різноколірних шматочків паперу чи матерії. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. аплікація — Апліка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. аплікація — АПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Виготовлення орнаментів чи яких-небудь художніх зображень нашиванням або наклеюванням на що-небудь різнокольорових клаптиків тканини, паперу. 2. Виріб, створений таким способом. По стінах — над ліжком.. Словник української мови в 11 томах