апокрифічність

АПОКРИФІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., літ.

Абстр. ім. до апокрифі́чний.

У давньокиївській літературі апокрифи, незважаючи на заборони їх поширення, активно читалися і переписувалися до збірників, нерідко поруч із цілком канонічними текстами. Питання про ступінь апокрифічності цих творів і їхньої функції в давньослов'янській книжності досить складне (з наук. літ.);

Ігрову динаміку колядки “Що в пана дядька” з циклу українських колядок відтінює апокрифічність “Діви Марії” (із журн.).