апологетизація

АПОЛОГЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Захист догм християнської релігії.

Апологетизація покори й смирення в християнській моралі загострювала проблему індивідуальної свободи й релігії (з наук. літ.).

2. Дія за знач. апологетизува́ти.

Апологетизація Івана Мазепи аргументується історичними фактами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me