апологічний

АПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до аполо́гія.

У 60-ті роки XX ст. амбівалентне, апологічне й водночас іронічне ставлення авангардних митців до “масової культури” і до технічних новацій породило феномен поп-мистецтва (з наук.-попул. літ.);

Лист до князя Острозького, писаний у червні 1598 року, – цілий апологічний трактат (з навч. літ.);

Телесюжет мав конструктивний і апологічний характер (із журн.).