апоплексія

АПОПЛЕ́КСІЯ, ї, ж., мед.

Тяжкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоренням мозкових судин.

Після одної дуже бурливої сцени зі своїми вірителями він впав у таку лютість, що дістав удару апоплексії (І. Франко);

Крововилив, що швидко розвивається, має назву апоплексії (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апоплексія — апопле́ксія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. апоплексія — Грець Словник чужослів Павло Штепа
  3. апоплексія — -ї, ж. Тяжкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоркою мозкових судин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. апоплексія — апопле́ксія (грец. αποπληξία, від άποπλήσοω – вражаю, приголомшую) тяжкий хворобливий стан, що настає внаслідок крововиливу в головний мозок. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. апоплексія — Апопле́ксія, -ксії, -ксією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. апоплексія — АПОПЛЕ́КСІЯ, ї, ж. Тяжкий хворобливий стан, викликаний крововиливом у мозок або закупоркою мозкових судин. Після одної дуже бурливої сцени зі своїми вірителями він впав у таку лютість, що дістав удару апоплексії (Фр. Словник української мови в 11 томах