апостолат

АПОСТОЛА́Т, у, ч.

1. Рух або організація католицької церкви, спрямовані на досягнення її цілей.

Митрополит Шептицький відновив роботу унійного апостолату в Голландії (з наук. літ.).

2. Християнське проповідництво.

Вища мета християн – прикладом свого доброчесного життя, своїм вагомим словом здійснювати апостолат, нести Благу Звістку людям (з рел.-церк. літ.).

(1) Апостола́т миря́н <�Сві́тський апостола́т> – проповідницька діяльність християн.

Однією з головних особливостей католицького віровчення є апостолат мирян, або світський апостолат, згідно з яким не лише духовенство, але й віруючі миряни повинні проповідувати християнство (з наук.-попул. літ.);

Сьогодні все більшого значення набуває просвітницька активність простих християн, яка отримала назву “апостолат мирян” (із журн.).