1. Словник української мови у 20 томах

апостольський

АПО́СТОЛЬСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до апо́стол, апо́стольство.

Вони [християни] перебували в науці апостольській та в спільноті братерській, і в ламанні хліба та в молитвах (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Кругом неправда і неволя. Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Т. Шевченко);

У 963 р. брати Кирило і Мефодій були послані в слов'янські землі і почали свою апостольську місію у Великій Моравії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апостольський — апо́стольський прикметник від: апо́стол Орфографічний словник української мови
  2. апостольський — -а, -е. Прикм. до апостол 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. апостольський — Апо́стольський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. апостольський — АПО́СТОЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до апо́стол 1. Кругом неправда і неволя. Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Шевч., І, 1951, 265). Словник української мови в 11 томах
  5. апостольський — Апо́стольський, -а, -е Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч. Словник української мови Грінченка