аппозитивний

АППОЗИТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Прикм. до аппозити́в.

Своєрідний тип розмовних номінацій становлять сполучення аппозитивного типу (з наук. літ.);

Аппозитивні конструкції формують різні семантичні групи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аппозитивний — аппозити́вний прикметник Орфографічний словник української мови