апсидний

АПСИ́ДНИЙ, рідше АБСИ́ДНИЙ, а, е, архт.

Прикм. до апси́да, абси́да.

У церковній архітектурі середньовічного Херсона, за винятком малих апсидних храмів, прямокутних у плані, кількісно переважали базиліки (з наук. літ.);

Про нецерковне призначення ротонди кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. у центрі київського дитинця свідчить відсутність апсидної ніші, розташування входу з північно-східного боку та відсутність церковних предметів і поховань при розкопках (з наук.-попул. літ.);

Абсидну частину Вірменської апостольської церкви у Львові збудовано ще у 1363 році (із журн.).