1. Словник української мови у 20 томах

ара

А́РА, невідм., ч.

Довгохвостий папуга з яскравим оперенням, поширений у Південній Африці.

Миколаївський зоопарк виміняв собі чотирьох рідкісних папуг ара взамін на трьох левенят (із журн.);

Ара добре приручаються, але погано навчаються “говорити” (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ара — Гаразд, добре [VI] — ара (167) < уг. arra — геть, з дороги [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. ара — а́ра іменник чоловічого або жіночого роду, істота папуга Орфографічний словник української мови
  3. ара — арара, невідм., ч. Група довгохвостих папуг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ара — И, ч. Вірмен. Там був Боб, наш Толік і ще якийсь ара — схожий на Мкртчана. Словник сучасного українського сленгу
  5. ара — (-и) ч.; крим., жрм. Вірменин. БСРЖ, 37; СЖЗ, 11. Словник жарґонної лексики української мови
  6. ара — а́ра, ара́ра (з мови тупі-гуарані) група довгохвостих папуг. Поширені в Центральній Америці. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ара — Група птахів, складається з кількох видів найбільших за розміром папуг; яскраве забарвлення пера і довгі хвости; ліси Центр. та Пд. Америки; а. червоний, а. блакитний. Універсальний словник-енциклопедія