аранжація
АРАНЖА́ЦІЯ, ї, ж., муз.
Дія за знач. аранжува́ти 1.
Серед стратегій опанування етнічної музики – осучаснення через зміну ритмічної основи та аранжації (з навч. літ.);
Учасники конкурсу камерних ансамблів повинні були представити свої аранжації для вокального дуету, тріо, квартету і квінтету (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me