аранжація

АРАНЖА́ЦІЯ, ї, ж., муз.

Дія за знач. аранжува́ти 1.

Серед стратегій опанування етнічної музики – осучаснення через зміну ритмічної основи та аранжації (з навч. літ.);

Учасники конкурсу камерних ансамблів повинні були представити свої аранжації для вокального дуету, тріо, квартету і квінтету (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аранжація — аранжа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аранжація — -ї, ж., зах. Те саме, що аранжування. Великий тлумачний словник сучасної мови