1. Словник української мови у 20 томах

арбалетник

АРБАЛЕ́ТНИК, а, ч., іст.

Воїн, озброєний арбалетом.

У стародавній Меджибізькій фортеці вирують середньовічні пристрасті. Лицарі в обладунках, лучники, арбалетники, шляхетні дами і вельможі з'їхалися з усієї України (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арбалетник — арбале́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. арбалетник — -а, ч. Воїн, озброєний арбалетом. Великий тлумачний словник сучасної мови