аргументування
АРГУМЕНТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. аргументува́ти.
При використанні аналогії права необхідно зазначати, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керується, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необґрунтованим (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аргументування — аргументува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- аргументування — АРГУМЕНТУВАННЯ – АРГУМЕНТАЦІЯ Аргументування. Наведення аргументів, доказів, обгрунтування чогось: достатнє аргументування висунутих положень. Аргументація, -ї, ор. -єю. Те саме, що й аргументування, а також сукупність аргументів: незаперечна аргументація, полемічна аргументація в творах. Літературне слововживання
- аргументування — -я, с. Дія за знач. аргументувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аргументування — АРГУМЕНТУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. аргументува́ти. Словник української мови в 11 томах