ареосцелідії

АРЕОСЦЕЛІ́ДІЇ, ій, мн. (одн. ареосцелі́дія, ї, ж.), палеонт.

Ряд викопних хижих наземних ящіркоподібних рептилій підкласу синаптозаврів палеозойської ери, які мали добре розвинуті п’ятипалі кінцівки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me