ареосцелідії
АРЕОСЦЕЛІ́ДІЇ, ій, мн. (одн. ареосцелі́дія, ї, ж.), палеонт.
Ряд викопних хижих наземних ящіркоподібних рептилій підкласу синаптозаврів палеозойської ери, які мали добре розвинуті п’ятипалі кінцівки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me