арніковий
А́РНІКОВИЙ, а, е.
Прикм. до а́рніка;
// Вигот. з арніки.
Його жінка ніколи не одмовляла хорим в порошках хіни .. і арніковій примочці... (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- арніковий — а́рніковий прикметник Орфографічний словник української мови
- арніковий — -а, -е. Прикм. до арніка. || Вигот. з арніки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- арніковий — А́РНІКОВИЙ, а, е. Прикм. до а́рніка; // Вигот. з арніки. Його жінка ніколи не одмовляла хорим в порошках хіни.. і арніковій примочці… (Коцюб., II, 1955, 57). Словник української мови в 11 томах