арсен
АРСЕ́Н, у, ч.
Хімічний елемент з атомним номером 33, тверда речовина сірого кольору з металічним блиском, яка входить до складу деяких мінералів.
Хлопець майже нічого не їв, і ніякі ліки, всі ті препарати арсену й заліза, що їх приписував йому Олександр Іванович, не допомагали (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- арсен — Мышьяк — arsenic — Arsen — хімічний елемент. Символ As. Ат. н. 33, ат. м. 74,9216. За звичайних умов найстійкіший металічний або сірий А. — сірі кристали, крихкі. Реаґує з киснем. Сплавляється з деякими металами, утворюючи арсеніди. Сполуки... Гірничий енциклопедичний словник
- Арсен — Арсен, Арселій (Арсинь, Арсентій) гр.; arsen — мужній. Арсинко, Арсинечко, Арсинчик, Арсинько, Арсиньо, Сенько, Синя, Сень, Синьо. В травах залігши, чекала піхота наступу. Швидше б настав той момент!... Власні імена людей. Словник-довідник
- арсен — -у, ч. As. Хімічний елемент. Дуже рідко трапляється у самородному стані, частіше у сульфідних рудах. Використовується для синтезу напівпровідникових матеріалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Арсен — Арсе́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- арсен — арсе́н (від грец. άρσην – сильний) хімічний елемент, символ As, ат. н. 33; металевий або сірий А. – сірі крихкі кристали. Сполуки А. отруйні. Застосовують для виготовлення деяких сплавів; сполуки його використовують як інсектициди, у медицині. Інша назва – миш’як. Словник іншомовних слів Мельничука
- Арсен — Арсе́н, -на, Арсе́нович, -ча. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)