артефакт
АРТЕФА́КТ, у, ч.
1. біол. Утвір або процес, не власт. біологічному об'єктові за нормальних умов, який виникає внаслідок дослідів над ним.
Всупереч думці, яку висловлювали деякі біологи, нібито мутації – це лабораторні артефакти, які не мають значення для еволюції, С. С. Четвериков доводить, що вони виникають і в дикій природі (із журн.).
2. спец. Річ, яка є продуктом цілеспрямованої діяльності людини.
Висновки екстрасенсів, як правило, позбавлені елементарної логіки і будуються переважно на артефактах (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- артефакт — артефа́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- артефакт — (від лат. штучно створене) предмет, створений, виготовлений людиною Словник іншомовних соціокультурних термінів
- артефакт — -у, ч. 1》 Будь-який об'єкт, створений або модифікований людьми. 2》 Явище, що не властиве якому-небудь досліджуваному об'єкту і перекручує результати дослідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- артефакт — артефа́кт (від лат. artefactum – штучно зроблене) утвір або процес, що виникає при дослідженні організму, не властивий йому за нормальних умов. Словник іншомовних слів Мельничука