артикулема

АРТИКУЛЕ́МА, и, ж., лінгв.

Одиниця мовлення, що є моторною схемою вимови звука.

При змішуванні звуків у дитини формується артикулема (з наук. літ.);

Хворі на моторну афазію не тільки неправильно вимовляють близькі артикулеми, а й неправильно сприймають їх (з наук. літ.).