артикуляційність

АРТИКУЛЯЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., лінгв.

Властивість за знач. артикуляці́йний.

Не можна залишити без уваги і той новий шлях до завершальної єдності композиції, який презентує композиторська творчість останніх десятиліть з її головною проблемою залучення до нових звукових форм. Ідеться про артикуляційність, коли матеріалом композиції виступають різні способи звуковидобування (із журн.).