археоптерикс
АРХЕОПТЕ́РИКС, а, ч., палеонт.
Викопний птах юрського періоду, розміром з ворону, який займає проміжну ланку між птахами і рептиліями, зокрема псевдозухіями.
У товщах Землі було виявлено скам'янілі кістки скелета невідомої істоти. Вона була завбільшки, як сорока, і мала ознаки і плазуна, і птаха. Цю тварину назвали “археоптерикс” (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- археоптерикс — археопте́рикс іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- археоптерикс — -а, ч. Викопний первісний птах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- археоптерикс — археопте́рикс, архео́рніс (від архео... і грец. πτέρυξ, όρνις – птах) викопний первісний птах. Поширений у мезозойську еру. Схожий з рептиліями, від яких він походить. Інша назва – первоптах довгохвостий. Словник іншомовних слів Мельничука
- археоптерикс — Викопний птах з верхньої юри (підклас ящіркохвостих птахів); розміром з голуба, поєднував риси птаха (крила та пір'я) і плазуна (зуби, довгий хвіст). Універсальний словник-енциклопедія