архімандрит

АРХІМАНДРИ́Т, а, ч.

У православ'ї – найвище духовне звання монахів; титул ігумена монастиря;

// Особа, що має цей титул.

З монастиря .. У золоті, аж сяє. Сам архімандрит вихожає, Акафіст читає (Т. Шевченко);

Пиячив наш отець архімандрит з панотцями, роздаровував селян і монастирське майно родичам (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архімандрит — архімандри́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. архімандрит — -а, ч. Найвище духовне звання в монахів; титул ігумена монастиря. || Особа, що має цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. архімандрит — [арх'імандрит] -та, м. (на) -тов'і/ -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. архімандрит — АРХІМАНДРИ́Т, а, ч. Найвище духовне звання в монахів; титул ігумена монастиря; // Особа, що має цей титул. З монастиря.. У золоті, аж сяє. Сам архімандрит вихожає, Акафіст читає (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. архімандрит — архімандри́т (грец. αρχιμανδρίτης, букв. – старший над паствою) у православній церкві титул настоятелів великих чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, глав духовних місій. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. архімандрит — (грец. старший над вівчарнею, тобто монастирем, де живуть Христові вівці) вище духовне звання ченців великих православних чоловічих монастирів, ректорів духовних семінарій, провідників духовних місій; у грец. церкві вживалося з V ст. Універсальний словник-енциклопедія