1. Словник української мови у 20 томах

асигнувати

АСИГНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Виділяти певну грошову суму на які-небудь потреби.

Понад 28 мільйонів карбованців з неподільного фонду асигнував колгосп на будівництво (І. Цюпа);

Переломним у видавничій діяльності української Академії став 1925 р., коли Наркомпрос уперше асигнував видавництву ВУАН 9300 крб (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асигнувати — асигнува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. асигнувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Видавати певну грошову суму на які-небудь потреби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. асигнувати — асигнува́ти (від лат. assigno – призначаю) відпускати, виділяти певну суму грошей для певної мети. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. асигнувати — ВИДЛЯ́ТИ (про гроші), АСИГНУВА́ТИ, ВДПУСКА́ТИ. — Док.: ви́ділити, асигнува́ти, відпусти́ти. Словник синонімів української мови
  5. асигнувати — АСИГНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Виділяти певну грошову суму на які-небудь потреби. Поліпшення життєвого рівня і матеріального добробуту дає можливість робітничим сім’ям асигнувати на культурні потреби значну частину коштів (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
  6. асигнувати — рос. ассигновать (від латин. assigno — призначаю) — 1. Виділити, видати певну суму грошей для цільового призначення. 2. Переносно-спонсорувати, надавати грошову підтримку. Eкономічна енциклопедія