асистентський
АСИСТЕ́НТСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до асисте́нт.
Професор кивнув докторові Івановському, і вони вдвох зникли за дверима асистентського кабінету (Ю. Смолич);
// у знач. ім. асисте́нтська, кої, ж. Кімната, де збираються для обговорення завдань та відпочинку співробітники лікувального закладу чи аптеки.
Примiщення кафедри загальної та оперативної хiрургiї становили двi навчальнi кiмнати, експериментальна операцiйна, кабiнет завiдувача й асистентська (з наук.-попул. літ.);
Асистентська та кабінет провізора-аналітика в умовах аптеки оснащені обладнанням для виготовлення нестерильних ліків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- асистентський — асисте́нтський прикметник Орфографічний словник української мови
- асистентський — -а, -е. Прикм. до асистент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- асистентський — Асисте́нтський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- асистентський — АСИСТЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до асисте́нт. Професор кивнув докторові Івановському, і вони вдвох вникли за дверима асистентського кабінету (Смолич, І, 1958, 272). Словник української мови в 11 томах