1. Словник української мови у 20 томах

астигматизм

АСТИГМАТИ́ЗМ, у, ч.

1. мед. Вада ока, що призводить до нечіткості зображення.

За допомогою контактних лінз коригують короткозорість, далекозорість, астигматизм (із журн.).

2. спец. Спотворення зображення оптичною системою внаслідок її асиметрії або потрапляння світлового пучка під великим кутом до осі системи.

Астигматизм, який є геометричною аберацією, спричиняє розмитість зображення точки небесного світила на площині (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астигматизм — астигмати́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. астигматизм — (мед.) зоророзлад Словник чужослів Павло Штепа
  3. астигматизм — -у, ч. Вада оптичних лінз або ока, що призводить до нечіткості зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. астигматизм — астигмати́зм (від а... і грец. στίγμα – крапка) 1. Одна з аберацій оптичних систем, яка виявляється в тому, що утворюване лінзою зображення точки, внаслідок неоднакового заломлення проміння, є розпливчатим. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. астигматизм — Вада лінз; полягає в тому, що зображенням точки є 2 відрізки, які лежать у різних площинах; внаслідок а. зображення нечітке. Універсальний словник-енциклопедія
  6. астигматизм — Астигмати́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. астигматизм — АСТИГМАТИ́ЗМ, у, ч. Вада оптичних лінз або ока. що призводить до нечіткості зображення. Словник української мови в 11 томах